склала крила.
Вже наліталась,
спи, моя мила.
Щойно світанку
пісню співала,
сонце південне
шанувала,
з ранку до вечора
в небі літала,
миті раділа
та працювала.
На мрії та творчість
наснаги дістало;
зростала і воля,
і сила зростала.
Але надвечір'я
накинуло втому,
кликає ніч
повертатись додому.
Життя- наче мить,
перетинула поле
Наступного ранку -
щасти тобі доле!
